Товариство об‘єднаних слов‘ян

Товариство об'єднаних слов'ян (Товариство з'єднаних слов'ян, Слов'янський союз) — таємна революційна організація, що ставила собі за мету знищення Російської імперії та створення федеративного союзу демократичних республік слов'янських народів.

Товариство об'єднаних слов'ян було засноване на початку 1823 року у Новограді-Волинському, який тоді контролювався Російською імперією, офіцерами братами Петром та Андрієм Борисовими й польським революціонером Люблінським Юліаном Казимировичем.

Товариство гуртувало кількадесят членів (як вважає Милиця Нечкіна, загальна чисельність Товариство об'єднаних слов'ян досягла 51 людини), переважно офіцерів молодших рангів частин, які були розташовані на території Волинської та Київської губерній, а також місцевих нижчих урядовців.

У числі перших, прийнятих до Товариства з'єднаних слов'ян в 1823 році, були Бечаснов Володимир Олександрович і Горбачевський Іван Іванович, прапорщики 8 артилерійської бригади, і чиновник Іванов Ілля Іванович, згодом секретар Товариства об'єднаних слов'ян.^[3] Більшість членів були українцями: Петро й Андрій Борисови, Горбачевський Іван Іванович, Андрієвич Яків Максимович, Громницький Петро Федорович, Драгоманов Яків Акимович, Лісовський Микола Федорович, Сухінов Іван Іванович, Шимков Іван Федорович, Тютчев Олексій Іванович та інші.

Керівником Товариства був Петро Борисов, а ідеологами Люблінський Юліан Казимирович та Горбачевський Іван Іванович.

У вересні 1825 Товариство об'єднаних слов'ян об'єдналося з Південним товариством, зберігаючи свою програму й окрему управу.